ЗЕЛЕНСЬКИЙ І ЄВРОПА | Віталій Портников

Ви можете прочитати цю статтю англійською перейшовши за посиланням |



Перший після початку пандемії коронавірусу саміт Україна – Європейський Союз мав насамперед продемонструвати зацікавленість європейців у подальшому співробітництві із Києвом. Питання було навіть не у конкретних результатах цієї зустрічі, а у знайомстві нового українського президента із новим керівництвом Європейського Союзу.


Коронавірус втрутився і у ці плани. Очільниця Європейської комісії Урсула фон Ляйєн якраз у день саміту із Зеленським змушена була піти на самоізоляцію і знайомство не відбулося. Однак, всі інші керівники європейських структур були на своїх місцях. Так що можна говорити, що зустріч відбулася і український президент мав можливість почути усі сигнали своїх європейських колег.


Втім, ці сигнали почали звучати ще до того дня, коли розпочався саміт у Брюсселі. На заході викликала серйозне занепокоєння процедура формування конкурсної комісії, яка має обрати очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Саме тоді почали говорити, що під питанням незалежність антикорупційних структур, створення яких відбувалося не просто за європейськими порадами, але й і з застосуванням європейських грошей. Очільник європейської дипломатії Жозеп Боррель, який відвідав Київ напередодні саміту, поділився із президентом Володимиром Зеленським та іншими українськими чиновниками цим занепокоєнням. У статті Борреля, яка з’явилася після візиту, з’явилися слова, які потім цитували всі українські медіа – про те, що ЄС не банкомат і не благодійницька організація. Малося на увазі, що допомога Євросоюзу обумовлена саме продовженням реформ в Україні і незалежністю антикорупційних структур.


Найбільш цікавим в цій історії є те, що згодом ця промовиста цитата зникла з тексту статті на сайті представництва Європейської комісії – як, стверджують, на прохання з офісу президента.


Однак, у Брюсселі Жозепу Боррелю знову довелося відповідати на питання журналістів: банкомат чи ні? І він фактично підтвердив, що допомога Європейського Союзу залежатиме саме від продовження реформ. Якщо «перекласти» ці слова з бюрократичної мови, це означає: Україна не отримає допомоги від ЄС, аж доки у Брюсселі не переконаються у незалежній процедурі обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Президент Володимир Зеленський пояснив, що ця процедура може розтягтися на кілька місяців – так багато претендентів на цю посаду. Що ж, це означатиме, що і грошей ЄС – а, ймовірно і Міжнародного валютного фонду найближчим часом не буде.


Тут, звісно, я міг би написати й про очевидні позитивні результати цієї зустрічі. Підсумкова заява саміту сповнена оптимістичних обіцянок – зокрема, про продовження безвізу для українців після закінчення часів пандемії, про підписання вже 2021 року угоди про «відкрите небо», що дозволить збільшити кількість авіарейсів між містами України і країн ЄС, про «промисловий безвіз», про можливість перегляду угоди про асоціацію України з Європейським союзом для прискорення економічної інтеграції України. І не дивно, що в офісі президента говорять про успіх. Однак, я спеціально розпочав цей текст з реальних а не протокольних підсумків зустрічі у Брюсселі. Тому що саме реальні результати мають стати серйозним сигналом для українського керівництва. Можна хизуватися успіхом цього саміту, говорити про європейську перспективу. І навіть, як це і зробив Володимир Зеленський, нагадувати європейцям, що Україна бажає стати членом Європейського Союзу. Дуже важливі слова. Однак виживання України залежить не від слів, а від справ і грошей. Гроші ж з’являться саме тоді, коли українська влада доведе своїм партнером у Євросоюзі і на Заході в цілому, що вона дійсно бажає продовження реформ, що вона готова до забезпечення незалежності антикорупційних структур і судової системи. Історія з призначенням керівника антикорупційної прокуратури це тільки один з епізодів, який викликає занепокоєння у європейських партнерів України. А є ще продовження впливу українських олігархів, насамперед Ігоря Коломойського, якому Володимир Зеленський зобов’язаний кар’єрою і владою. Є питання до вибіркового правосуддя – коли проти попередника Володимира Зеленського Петра Порошенка відкривається одна справа за іншою, а найбільші олігархи України почуваються комфортно і спостерігачі обмірковують, який міністр пов’язаний з тим чи іншим скоробагатьком і чиї інтереси захищають працівники президентського офісу. До речі, всі ці зауваження прозвучали, коли під час візиту до Лондона Президент України відповідав на жорсткі питання корпорації Бі-Бі-Сі. Можна було легко переконатись, що Володимир Зеленський просто не сприймає цих сигналів, не розуміє, до яких наслідків може призвести це відверте нехтування західним занепокоєнням.


Але ще одним важливим результатом британського візиту, про який ми дізналися вже після того, як Володимир Зеленський повернувся з Лондона, стало його зустріч із керівником британської розвідки Мі-6 Річардом Муром. Спостерігачі стверджують, що така зустріч відбулася просто тому, що голова британського уряду Борис Джонсон не хотів під час перемовин із Зеленським інформацію, яка дуже серйозно турбує Захід. Тобто занепокоєння з приводу оточення українського президента і постійного витоку інформації, що пов’язана з української кризою, в бік саме тої країни, проти якої Київ має боротися. І така зустріч – це вже сигнал не просто занепокоєння, а серйозної недовіри. Однак є шанс, що і до цього сигналу Зеленський може поставитись приблизно як до інтерв’ю Бі-Бі-Сі.

DONATE

Copyright © 2019 HROMADA in San Francisco
All rights reserved