ІДЕАЛЬНИЙ ШТОРМ | Віталій Портников

Ви можете прочитати цю статтю англійською перейшовши за посиланням | Думаю, не потрібно пояснювати, що головною політичною і суспільною подією українського березня став початок епідемії короновірусу ‒ в цьому сенсі Україна не відрізняється від інших країн світу і на початку цього тексту я хочу побажати своїм читачам в Сполучених Штатах зберегти здоров'я і подолати всі ті економічні проблеми, з якими внаслідок епідемії може зустрітися кожен. Однак, потрібно розуміти, що українська епідемія має свої особливості. Не випадково багато спостерігачів говорять про справжнісінький «ідеальний шторм», в який потрапила країна. Економічна криза, про яку зараз у всьому світі говорять як про найголовніший наслідок епідемії і боротьби з нею, в Україні почалася за кілька тижнів, а то й місяців до того, як короновірус став реальною загрозою для української економіки. Про це, власне, говорив президент Володимир Зеленський, коли обґрунтовував необхідність відставки уряду на чолі з Олексієм Гончаруком. Вже тоді було ясно, що дії - або бездіяльність - нової влади можуть призвести до секвестру бюджету, який кожен місяць не дораховується мільярдів гривень. Зараз епідемія і карантин тільки посилюють ці втрати. При цьому новий уряд було сформовано - і не в повному складі - якраз тоді, коли потрібно було в терміновому порядку вживати заходів щодо запобігання епідемії. Не знаю, чи потрібно пояснювати, що новим міністрам необхідно було витратити хоча б якийсь час, щоб увійти в курс справи. А в деяких ключових міністерствах довгий час міністрів і, навіть, виконуючих обов'язки міністрів не було взагалі! Найбільш тут показова історія з головним відомством короновірусу - Міністерством охорони здоров'я. Його керівник, Зоряна Скалецька, якраз в той критичний період, коли потрібно було готувати країну до пандемії, залишилася на обсервації в Нових Санжарах разом з евакуйованими з Китаю. Як потім виявилося, за пропозицією самого президента Володимира Зеленського. У обсервації Скалецька дізналася про свою відставку. Тим часом, зараз багато питань щодо адекватності реакцій її наступника - досвідченого хірурга Іллі Ємця, який вже керував міністерством за часів Віктора Януковича. У ситуації посилення економічної кризи для України вирішальним питанням стало отримання допомоги Міжнародного валютного фонду - без цих грошей країні доведеться не просто проводити секвестр бюджету, але оголошувати дефолт за боргами. Однак, головна умова МВФ - прийняття закону, який унеможливить повернення раніше націоналізованих банків їх колишнім власникам. Ні для кого не є секретом, що важлива мішень цього закону - олігарх Ігор Коломойський, який домагається повернення собі «Приват-банку». Однак, виникає питання, наскільки самостійний у своїх рішеннях президент Володимир Зеленський, коли мова йде про олігархічні інтереси. Тим більше, що глава держави відреагував на небезпеку короновірусу вельми своєрідно. Зеленський зібрав на зустріч представників великого бізнесу - зрозуміло, серед них був і Коломойський - і попросив їх про допомогу. Після цієї зустрічі стало відомо про те, що за кожним з учасників зустрічі і іншими великими бізнесменами були закріплені окремі регіони країни, в яких деякі олігархи стали діяти, ну, майже, як феодальні барони, нерідко ігнорувати призначених тим самим Зеленським глав обласних адміністрацій. Так ось виникає просте запитання: наскільки в такій ситуації можливо ухвалювати рішення, які торкаються інтересів олігархів? Це, до речі, питання не тільки до Зеленського. Це ще й питання до депутатів від його фракції «Слуга народу». Під час підготовки до позачергової сесії парламенту кілька десятків з них звернулися до колег із закликом підтримати прийняття «банківського» закону. Але кілька десятків - це аж ніяк не вся фракція більшості. Між іншим, під зверненням до президента з протестом проти формування консультативної ради, до якої на паритетних засадах повинні увійти представники української влади та окупованого Донбасу, теж підписалася лише кілька десятків депутатів від фракції «Слуга народу». А деякі навіть відкликали свої підписи після зустрічі з главою офісу президента Олександром Єрмаком. Спроба домовитися з Кремлем за російським сценарієм - що тільки загострює кризу в країні під час пандемії - теж частина «ідеального шторму». І, хоча, сама рада поки що не сформована, тому що Тимчасова контактна група через епідемію може зустрічатися тільки у віртуальному режимі, саме рішення про її формування стало першим документом, під яким представники маріонеткової влади Донбасу підставили свої підписи в якості «представників окремих районів Донецької та Луганської областей». І створюється враження, що в офісі президента Володимира Зеленського просто не розуміють, що це означає. Звичайно, люди, які разом з російськими чиновниками приїжджають до Мінську на переговори, є фактичною владою в Донецьку і Луганську. Але вони - не представники населення просто тому, що їх ніхто не обирав, ніяких чесних виборів на території Донбасу, після окупації цієї території Росією 2014 року, просто не проводилося. Ці люди призначені на свої посади московськими кураторами Донбасу. І саме визнання їх «представниками окремих районів» - перший крок до капітуляції України та зняття санкцій з Росії. До того ж, під час просування до наступного засідання Тристоронньої контактної групи, виявилося, що рішення про створення консультативної ради не погоджувалося з західними партнерами України, хоча представники Франції, Німеччини та ОБСЄ (разом з Росією) повинні бути присутніми в цьому органі в якості спостерігачів. Париж і Берлін поки що дипломатично мовчать, а віце-прем'єр Олексій Резніков стверджує, що консультації з західними партнерами тривають. Але тоді чому ці консультації не відбулися до ухвалення рішення в Мінську? Відповісти на це питання не так вже й складно. Цілком можливо, що спочатку в рішенні про створення консультативної ради не було ніякого «злого умислу» з боку президента Володимира Зеленського та його оточення. Кремль просто в черговий раз використовував непрофесіоналізм своїх українських партнерів і заманив їх до нової пастки. У Зеленського є ідея переговорів по Донбасу за участю «простих людей» - цілком у дусі сценарію, який дозволив йому прийти до влади. І серед цих простих людей повинні бути як представники переселенців, які залишили територію Донецької та Луганської областей після окупації, так і «прості люди» з окупованих територій. Як визначати «простоту» ніхто, зрозуміло, не знає. Як ніхто не знає і того, чи погодяться в Москві з участю у переговорах представників переселенців, навіть якщо вдасться придумати процедуру їхнього обрання. Але сама консультативна рада могла здатися Зеленському красивою декорацією, яка дозволила б йому розповісти про захист інтересів простих людей Донбасу. Саме так заступник глави адміністрації президента Росії Дмитро Козак міг «продати» ідею створення консультативної ради Андрію Єрмаку. І те, що від імені «простих людей Донбасу» під документом про створення цієї ради підпишуться зовсім не прості представники маріонеткової влади «народних республік», в Києві нікого не збентежило. Зате, стало черговою демонстрацією непрофесіоналізму у владі і нерозуміння, що в момент епідемії та економічної кризи не можна приймати рішення, які розколюють суспільство. Тим більш тоді, коли ситуація на Донбасі розвивається зовсім не за сценарієм діалогу. Адже маріонеткова «влада» так званих «народних республік» використала епідемію для того, щоб щільно закрити лінію зіткнення й унеможливити надалі будь-який рух людей на вільну територію України. А от кордон з Росією – будь ласка, є відкритим. Російський уряд, що заборонив прибуття до країни будь-яких іноземців, навіть громадян «союзної» Білорусі, зробив тільки одне виключення – для мешканців окупованих територій Донбасу. От вам й реінтеграція! Залишається тільки розраховувати, що до проблем, які зараз стають для країни головними, українська влада поставиться все ж з більшою професійністю та відповідальністю, ніж до донбаського врегулювання.

DONATE

Copyright © 2019 HROMADA in San Francisco
All rights reserved