DONATE

Copyright © 2019 HROMADA in San Francisco
All rights reserved

Справа “Марченко” – боротьба з корупцією чи політична змова

Вікторія Бондарєва |


Поки на Сході України вже шостий рік триває війна, в столиці вибухає черговий скандал, де на лаві підсудних опиняються ті, які ще вчора з честю захищали нашу Країну від підступного агресора.


Мова йде про справу “неякісних бронежилетів”, фігурантами якої стали начальник Головного управління розвитку і супроводу матеріального забезпечення Міноборони (ГУРСМО) Дмитро Марченко, а також четверо його підлеглих – полковник Сергій Почтаренко, підполковник Михайло Каморянський, підполковник Василь Саковець та капітан Ольга Капінус.


За свідченнями Державного бюро розслідувань (ДБР), було виявлено партію бракованих бронежилетів, які мали постачатися військовим. Тим часом, Міноборони (МО) і виробник бронежилетів компанія «ТЕМП-3000» заперечують будь-які проблеми з бронею. Проте суд все одно вирішує заарештувати підозрюваних у конфлікті.


Жертвами судилища стали не просто військові, а бойові офіцери, які від самого початку війни з російським агресором брали особисту участь в обороні нашої держави та неодноразово отримували почесні нагороди за відвагу та мужність проявлену в ході антитерористичної операції (АТО).


Перш за все, слід зазначити, що слідство у справі проходило з багаточисельними порушеннями, що викликало обурення зі сторони обвинувачених та їх захисників. Не дивлячись на те, що проведеною в Міністерстві Оборони незалежною експертизою було доведено, що бронежилети відповідають всім вимогам і критеріям якості, суд, головним чином, прийняв до уваги ключовий аргумент обвинувачення, а саме: записи розмов, у яких підозрювані начебто обговорюють неякісні бронежилети. Проте, як зазначають обвинувачені, у розмові йшлося не про експертизу виробів підприємства "Темп-3000", а про інші випробовування. МО виступає на захист обвинувачених і вважає упередженим прийнятий судом саме такий запобіжний захід, незважаючи на те, що обвинувачені не переховувалися та співпрацювали зі слідством, є бойовими офіцерами та позитивно характеризуються по службі.


З деталями розслідування справи можна познайомитися, перейшовши за посиланням: Український фінансово-економічний портал «Економічні новини».


Одіозність та необґрунтованість обвинувачень, порушення зі сторони судочинства – все це викликало безмежне невдоволення не тільки в сім’ях обвинувачених і в їх близькому оточені, а в усіх колах українського суспільства. Ні членам родин, ні бойовим товаришам не зрозуміти ставлення до тих, хто, не жаліючи себе, ризикуючи власним життям, метр за метром відвойовував право українця вільно ходити по власній землі.


Бойовий товариш Михайла Каморянського, Сергій Анненко згадує події літа 2014 року: “Один з градів влучив прямо у сусідній окоп зв’язківців... в якийсь момент почули стогін... Міша просто мовчки вискочив з окопу. Ви уявляєте, під час обстрілу градами!!!!? В цей момент до нас бігла людина з ніг до голови у вогні. Міша затяг його в свій окоп і загасив, чим врятував життя бідоласі”. Саме Михайло Каморянський у складі одного з підрозділів 79-ої бригади взяв участь в Ізваринському рейді 17 червня 2014 року, який завершився взяттям під контроль 248 км україно-російського кордону і в свою чергу змінив хід війни. Цілий тиждень, знаходячись під щільними обстрілами з боку бойовиків і з території РФ, опинившись майже в повному оточені, відрізані від забезпечення, вони не просили харчів та води, а лише побільше набоїв. Така рішучість і відвага дозволила командуванню вистояти і успішно прорватися через оточення, врятувавши майже 300 військових та більше 30 одиниць техніки. Це саме та битва, коли частина оборони під командуванням Івана Войтенка вимушена була відступати на територію Росії, де їх чекали українські дипломати. Вихід тривав п’ять днів; жоден солдат чи офіцер не піддався тискові ворога і не зрадив Україні.


За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України Михайло Каморянський отримав державну нагороду - Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.


Перебуваючи на посаді начальника Управління контролю якості брав активну участь у заходах з налагодження співробітництва у сфері речового забезпечення за стандартами НАТО (це ще тоді коли не було нічого), обмін досвідом з розробки та контролю якості засобів індивідуального захисту військовослужбовців ЗСУ. Безпосередньо брав участь у розробці та впровадженні керівних документів, які використовуються для покращення якості речового майна. За зразкове виконання військового обов’язку нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», відзнаками МО: нагрудними знаками «Знак пошани» та «За військову доблесть», медалями «За сумлінну службу» ІІІ ступеня, та «15 років сумлінної служби», подякою МО, відзнакою начальника Генштабу ЗСУ почесним нагрудним знаком «Учасник АТО».


Тим часом, на захист підозрюваних виступили ветерани АТО, політики, волонтери і навіть представники українських діаспор в різних куточках світу. Небайдужі організовують мітинги протесту, закликаючи український суд до справедливості і збирають кошти на оплату адвокатів, які, до слова, як повідомляють останні новини, вже домоглися зміни міри запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт для Михайла Каморянського та Сергія Почтаренка. Проте Дмитро Марченко так і залишається в СІЗО.


«В суспільстві переконані, що справа має суто політичний характер, хоча не є явищем новим. Постійно спілкуюся із ветеранами. Як і за попередньої, так і за нинішньої влади, у них є хвилювання за власну безпеку. Бо, на жаль, військова прокуратура була дуже корумпованою і, фактично, заробляла на відкритті кримінальних проваджень проти ветеранів. Сьогодні є десятки тисяч відкритих кримінальних справ проти українських військових, які служили чи то в АТО, чи в ООС. Зокрема, всі добре пам’ятають справу проти прикордонника Колмогорова, якого військова прокуратура намагалася засудити за виконання своїх обов’язків як військового», – повідомила Оксана Сироїд, лідерка «Самопомочі».


Вона виділила, що ситуація вибірковості правосуддя та упередженого ставлення до військових ускладнюється і відсутністю покарань так званих «терористів» чи «колаборантів». Адже за роки АТО жодного терориста так і не покарано.


«Сьогодні є велика кількість необґрунтованих відкритих кримінальних справ стосовно українських військових, але немає покараних тих, кого ми називали «терористами» і «сепаратистами». В нас немає системи правосуддя, якій би довіряло суспільство», – заявила Оксана Сироїд. https://samopomich.ua/peresliduvannya-veteraniv-vijny-z-rosiyeyu-pochalosya-za-poperednoyi-vlady-i-prodovzhuyetsya-pry-novij-oksana-syroyid/


Тож поки Герої України сидять за ґратами, для нас, громадян України і українців в діаспорі, це питання принципу – не допустити, щоб несправедливість поставила крапку у вирішенні цієї справи запхавши в тюрми тих хто своєю працею змінює Країну на краще!